Їм дали наказ покинути позиції. Було вже багато поранених та загиблих. Все було в диму від пострілів та вибухів. На шляху чоловіка були поранені хлопці. Просто по дорозі на землі він знаходив турнікети і ними ж надавав допомогу. Хтось сказав, що в окопі залишився поранений. І мій чоловік повернувся за ним. «Бджола» ( позивний) був весь в крові, тому не одразу було зрозуміло що за поранення. Він повторював одне: « не кидайте мене, я хочу жити» Під обстрілами чоловік тягнув його на собі декілька кілометрів. «Бджола» приблизно пів року лікувався в госпіталі, і хоча його могли списапи- він відмовився, і повернувся до побратимів. P.S. коли чоловік добрався до безпечного місця, побачив застряглий уламок в своєму шоломі. Вірю, що Бог його зберіг, щоб він міг врятувати життя іньшим