
Гвоздицький Павло Олегович народився і виріс у м. Житомирі. Навчався у міській школі №16, згодом в Автодорожньому коледжі. Його життя нічим не відрізнялося від життя інших українських підлітків. Коли йому виповнилось 18 років, Павло вступив до лав Збройних Сил України на військову службу. Тоді ще юнак приєднався до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Це рішення не супроводжувалося гучними словами чи вечірками. З жовтня 2021 року він перебував у зоні бойових дій на сході нашої країни. У підрозділі його знали як спокійну, зібрану людину, яка не уникає складних завдань і завжди залишається на позиції до кінця. Він виконував свої бойові завдання, розуміючи, що від цього залежать життя інших. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Павло продовжив службу. Умови стали важчими, ризики щоденними, але він залишився разом зі своїм підрозділом. Саме в цьому проявився його вчинок гідності: не відступити, не перекласти відповідальність, не сховатися за обставинами. 18 лютого 2023 року Павло Гвоздицький загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кремінна Луганської області. Йому було всього лиш 20 років. Його смерть стала болючою втратою для родини, побратимів і громади. Нагороджений орденом «за мужність» lll ступеню, посмертно. Ця історія про особистий вибір молодої людини, яка у 18 років вирішила стати на захист інших і залишилася вірною цьому рішенню до кінця. Про гідність, яка не потребує пояснень і не вимірюється віком. Автор: Данило Кожухар